Сьогодні сформоване соціальне замовлення на ефективні і виховні системи й технології. Зростає увага до виховання засобами музеїв, театральної педагогіки, дитячого та юнацького спорту.

Концепція національно-патріотичного виховання молоді

                                            Шкільний музей відіграє значну роль у роботі   закладу.Музей – важливий фактор формування суспільної активності школярів. він       дає можливість      багато     бачити   власними очима і це робить його могутнім засобом переконання, агітації і пропаганди. Це живий організм, що розвивається. Музейні фонди постійно поповнюються новими матеріалами і відповідно, його експозиції, систематично поновлюються

Тих, хто любить історію, хто хоче поринути в давнину і доторкнутися до речей, які за віком сягають часів    давнини , чекає у себе «Світлиця» , розташована у приміщенні школи.

Музей  відкритий у 2000 році за ініціативою директора школи  Пилипової В.М.

Керівником музею  до  2011 року  була  вчитель  української мови та літератури  Лук'янова  Ірина Григорівна .

Музей займає приміщення площею 42 кв.м.. Фонди музею складають 427 експонатів  за інвентарною книгою. При музеї працюють:  рада музею, краєзнавчий гурток, секція екскурсоводів, пошуковий загін «Пам'ять». Завдяки цілеспрямованій роботі учнів та вчителів кількох поколінь зібрано багатющу колекцію старожитностей, матеріальної та    духовної культури краю.

             Музей має два відділи:

1.побут села;

2.  історія школи ;

3. бойові   сторінки  села

        Кожна з речей унікальна, експонати згруповані – залежно від тематики.

       У першому відділі - побут села -  минуле  звичаї, обряди та предмети побуту, які були частиною життя наших  прабабусь та прадідів. Предмети побуту розповідають багато цікавого про себе, кожний предмет має свою історію.

       У музеї  зібрані відомості про село, школу. Тут є старовинні книги, шкільні журнали, альбоми випускників з 1959 року. Одні з головних експонатів відділу - стенди, присвячені подіям Другої Світової війни, документи, фотографії, відомості про ветеранів Чехословацького корпусу.

   Щорічно   пошуковці музею беруть  участь  у конкурсі «Звичаї і обряди рідного  краю». Усю свою творчу роботу учні та  вчителі спрямовують серцем до живлячих джерел народної мудрості. Не дамо замулитися і зникнути їм, збережемо предмети, що стали символом буття нашого народу

У школі запроваджено проекти музейної педагогіки і як результат –створено куточок Бойової слави і

музей народознавства«Світлиця», експозиції яких постійно поповнюються і оновлюються. Учасниками проекту є учні,

вчителі, жителі сел. Крутеньке, Тараново, Хуторо-Чаплине. 

         Шкільний музей народознавства є для кожного учня саме тим клаптиком рідної землі, де кожна річ,

кожен експонат, кожна ілюстрація пробуджуватимуть патріотичні почуття дитини та підкреслюватимуть її

належність до українського народу.

     У нашій "Світлиці" багато експонатів традиційного керамічного посуду. Цікаву колекцію дерев'яного посуду з

найшли учні нашої школи у с.Крутеньке та с. Таранове.

    МУЗЕЙ НАРОДОЗНАВСТВА МАЄ КІЛЬКА ЕКСПОЗИЦІЙНИХ РОЗДІЛІВ:

                 історія музею,

                 українське житло,

                 промисли рідного краю,

                 сімейний побут,

                 звичаї,

                 українське вбрання.

     Активісти музею поповнили експозицію: українське житло новими рушниками. Укомплектували нові папки на теми: "Промисли рідного краю. Український одяг", "Звичаї та обряди українського народу" та ін.

    Для учнів - це цікава робота, де вони прагнуть відтворити минувшину українського побуту наших предків.

Отже, збираються потрібні матеріали, комплектуються фонди музею, організовуються збиральні експедиції, проводяться екскурсії для учнів і дорослого місцевого населення, гостей.

    До Хуторо-Чаплинської СЗШ постійно приходять гості. За останній рік музей відвідали: учителі інших шкіл, жителі села Хуторо-Чаплине, в
ипускники минулих років.

    У музеї народознавства проводяться заняття гуртка "Оберіг", відкриті уроки з народознавства, уроки-екскурсії

з окремих тем, свята.

    Експонатами музею стали елементи народного одягу ( сорочки, поясний і верхній одяг), керамічний і

дерев’яний посуд, декоративні тканини, знаряддя праці та інші ужиткові предмети, що побутували в XIX –

на початку XX ст. До нашого часу їх збереглося мало, а тому фіксація в музейній колекції предметів зникаючої с

ировини – дуже важлива справа.

Глечики

   Колекція вишитих рушників складається з експонатів XIX – початку XX ст. Крім речових пам”яток, члени пошукової групи зібрали багатий писемний етнографічний матеріал: записи фольклору, етнографічні дані, розробки уроків народознавства.

Народознавство повинно мати свою оригінальну, гідно йому й новій, перебудованій народній, національній школі методику. Ось чому перед керівництвом музею і членами пошукової групи постала розробка навчально – виховних методів.

   Зараз у музеї є такі розділи:

                 · «Українська народна вишивка»

                 · «Український національний жіночий одяг»

                 · «Українське народне житло ХІХ-ХХ ст.»

                 · «Декоративно-ужиткове мистецтво в побуті»

                 · «Художня експозиція робіт місцевих митців-аматорів»

      Цікавими експонатами музею є українські рушники. Типовий орнамент цього рушника - це образні стилізовані казкові квіти у вигляді вазончика,дерева життя, на якому можна розрізняти рослинність України, оспівану та щедро опоетизовану в усній народній творчості. На них ми можемо побачити соняшник і калину, кетяги винограду і рожу, тюльпан і гвоздику, барвінок і дубові листочки,жолуді і суниці, вишню і вербове листя. 

Рушники

Творчі вчителі, методисти-народознавці створили безліч варіантів оформлення кабінету народознавства. Втілено в життя нашої школи картина у натуральну величину української хати, світлиця, музей етнографії та побуту з яскраво висвітленими регіональними особливостями оформлення.

     Головними, постійно діючими експозиціями є ті, що висвітлюють основні аспекти українського народознавства: історія України, національна культура, побут і господарство українців, громада та її звичаї в Україні, сімейні звичаї та обряди, народний календар, національне вбрання, народні знання, світогляд та вірування українців. Всі експозиції розміщуються у відповідних вітринах, виконаних у народному стилі: оформлені орнаментами, оздоблені різьбою по  дереву.

     Необхідною в кабінеті є експозиція «Господарство і побут українців». Вона ознайомлює учнів з народними промислами та ремеслами, житлом українців та їхнім господарством. Тут можна побачити вироби ремісників. Експозицію збагачують вироби учнів з глини та дерева, соломи та лози.

       Вітрина «Сімейні звичаї та обряди» пропонує розробки всіх виховних заходів до всіх обрядів, починаючи з народження та закінчуючи поминами померлих родичів. Творчі роботи учнів про місцеві сімейні обряди дуже збагачують вітрину. Експозицію у вітрині оформлено фотографіями обрядів, які проводяться в школі.

Вітрина «Світогляд та вірування українців» пропонує розробки уроків про український іконопис, релігію, зокрема зразки іконопису. Над вітринами висить ряд вишитих картин, які принесли до школи діти. На них зображено тварини, рослини і вони постійно нагадують про національне мистецтво вишивання. Над дверима висить рушник, аби на першому кроці в кабінет учні розуміли важливість уроку, на який вони йдуть, почували вічність традицій українського народу.

       На застеленому білою вишитою скатертиною столі стоїть самовар та стоять прекрасні короваї. На покуті, перев’язаний червоною стрічкою красується сніп пшениці – символ добра й достатку. А над ним з-під яскраво вишитого рушника дивиться на нас зі старовинної ікони «Божа матір». Яка ж то хата без ікони, яка ж то людина без віри? Під образом поличка зі свічкою, свяченими водою і вербою. Свічку обов’язково запалюють, коли урок присвячений великому святу чи події в житті народу.

     Стоїть прядка. На лежанці – гребені для пряжі, праска, веретена, старовинний рубель. Підлога застелена домотканою доріжкою. На стіні намальований двір. Під хатою, в кутку, стоять старовинні лопати, коси. На намальованому дворі цвітуть мальви.

    Нехай нашим учням і гостям буде затишно в цій оселі, нехай кожна річ, кожна квітка нагадує їм про причетність душі до українського народу.

Шкільний музей «Світлиця» запрошує кожного бажаючого відвідати його експозицію та доторкнутися до джерел духовності нашого народу.